(від холоду)

напугать кого чем налякувати, налякати, страшити и настрашувати, настрашити, страхати, настрахати, наполохувати, наполохати, (немного) полякати, підлякати, (о мног.) поналякувати, понастрашувати, понаполохувати, (сильно) пополякати, завдавати, завдати ляку, наганяти, нагнати ляку (страху, духу, холоду) кому чим; срв. Пугать. [Налякав міх, то й торби страшно (Номис). Вона була дівчина боязька, мабуть налякав її батько-п'яниця (Грінч.). Вони своїх дітей дуже поналякували то циганом, то дідом з торбою (Богодух.). Цю ніч так мене настрашило (Черніг.). Як наполоха кури, так вони полетом (Борзенщ.). Полякай його трохи, щоб не ходив сюди (Сл. Гр.). Такого бідному хлоп'яті холоду нагнав, що тільки погляне, так воно вже й труситься (Квітка). А що, нагнала я вам холоду? (Черніг.)]. Напуганный - наляканий, настрашений, настраханий, наполоханий, поляканий, поналякуваний и т. п. [Іде чоловік, і такий наляканий (Г. Барв.)]. - ться -

1) (стр. з.) налякуватися, бути налякуваним, наляканим, поналякуваним и т. п.;

2) (возвр. з.) налякуватися, налякатися, поналякуватися и т. п., набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися страху.

1) цвірінькати

2) тремтіти, дрижати; цокати зубами від холоду

* * *

1) aмep. цвірінькати

2) дiaл. тремтіти, стукати зубами від холоду

щулитися, зщулюватися, морщитися, скорчуватися (від страху, холоду)

* * *

навушник (від холоду)

* * *

гусяча шкіра (від холоду, страху)

* * *

1) гинути, умирати

2) зникнути, піти у небуття

3) гинути, пропадати (звич. pass.)

4) псувати, занапащати

* * *

1) гинути, вмирати

2) зникнути, канути у вічність

3) гинути, помирати (від голоду, холоду)

4) псувати; псуватися

v розм.

1) морщитися

2) зщулюватися (від холоду, страху)

* * *

v; діал.

1) морщитися

2) щулитися (від холоду, страху)

1) висихати, в'янути; зморщуватися; зіщулюватися (від холоду тощо; тж shrivel away, shrivel up)

2) висушувати; зморщувати; призводити до в'янення

* * *

1. n

1) щебетання, цвірінькання

2) базікання

3) збудження, хвилювання

2. v

1) щебетати, цвірінькати

2) базікати

3) наспівувати

4) розм. тремтіти, дрижати

* * *

1) щебет, щебетання; базікання

2) дiaл. збудження, хвилювання

1) щебетати, цвірчати; базікати; наспівувати; прощебетати

2) трясти ( пальцями); тремтіти

v розм.

зіщулитися, заклякнути, заціпеніти, задубіти (від холоду тощо)

наганивать, нагнать

1) кого, чего - наганяти, нагнати, нагонити, понагонити кого, чого. [Повій, вітре та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку! (Пісня). Води нагнало таку силу, що всю греблю поняла вода (Кониськ.). Повен двір овець понагонив (Рудч.)];

2) (догонять) наздоганяти, наздогнати, (з)доганяти, (з)догнати, (з)догонити, (з)догонити, наганяти, нагнати, спобігати, спобігти кого. [Помалу йди, то я наздожену тебе (Київщ.). Запрягайте коні в шори, коні воронії, доганяйте літа мої, літа молодії (Пісня). Іди швидко - доженеш лихо, іди тихо - тебе дожене лихо (Номис). Ой, ти, зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? (Лавр.). Здогонили літа мої на калиновім мості (Метл.). Там його дрібний дощ догонив (Лукаш.). Собака спобіг його (Крим.)]. -нять кого (перен.) - (на)здоганяти, (на)здогнати кого. [Лінувався, а тепер багато працює, товаришів наздоганяє (Київ)];

3) -ть обручи - набивати, набити, (о мног.) понабивати обручі. -ть ободья, шины - натягати, натяг(ну)ти, (о мног.) понатягати обіддя, шини;

4) (цену) набивати, набити, наганяти, нагнати ціну;

5) страху на кого - нагнати страху (холоду) кому. [Чи просто нам в ворота Риму вдарить, чи холоду перш з україн нагнати? (Куліш)]. -нать скуку на кого - нагнати нудьгу[и] на кого, знудити кого;

6) (водки, смолы) накурювати, накурити, викурювати, викурити, виганяти, вигнати (горілки, смоли);

7) -нять кого - см. Нагоняй (давать кому). Нагнанный -

1) нагнаний, понагонений;

2) (на)здогнаний, (з)дігнаний, нагнаний;

3) набитий, натягнений, понабиваний, понатяганий;

4) накурений, викурений, вигнаний. -ться -

1) (стр. з.) наганятися и нагонитися, бути нагоненим, нагнаним, понагоненим и т. п.;

2) набиватися, набитися, понабиватися; бути набиваним, набитим, понабиваним и т. п.;

3) -гоняться, сов. - а) (и нагнаться) наганятися, навганяти, попоганяти (досхочу) за ким, за чим; б) набігатися, нага(й)сатися. Срв. Гоняться.

* * *

1) наганя́ти и наго́нити, нагнати (нажену́, нажене́ш) и мног. понаганя́ти и понаго́нити; ( догонять) наздоганя́ти, наздогна́ти, -дожену́, -дожене́ш и мног. поназдоганя́ти, здоганя́ти и здого́нити, здогнати (здожену́, здожене́ш и здогоню́, здого́ниш); ( навёрстывать) надолу́жувати, -жую, -жуєш и надолужа́ти, надолу́жити

2) ( насаживать ударами) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти и мног. понаганяти и понагонити, набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабива́ти

3) ( приготавливать перегонкой) наганя́ти, нагна́ти и мног. понаганя́ти и понаго́нити, наку́рювати, -рюю, -рюєш, накури́ти, -курю, -куриш и мног. понаку́рювати

1) ( вдоволь погонять) наганя́ти, мног. попоганя́ти

2) (нагнать куда-л.) нагнати (нажену́, нажене́ш), мног. понаганя́ти, понаго́нити

3) см. наганивать

и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.

* * *

предл. с род. п.; тж. ото

1) від, од, з, із

2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо

3) (при обозначении источника чего-л.) від; з

намёрзнуться намерзатися, намерз(ну)тися (шутл.) прийняти холоду, (о мног.) понамерзатися. [Намерзшися у свиті, додому він погрітися біжить (Грінч.). Ну й намерзлися-ж ми! (Київщ.). Прийняли і холоду й голоду (Номис)].

n мед.

холод, відчуття холоду

* * *

n; мед.

1) приводити до заціпеніння, робити нечутливим

2) притупляти (почуття, волю); паралізувати

3) затерпнути

* * *

1) приводити в заціпеніння, робити нечутливим

2) притупляти (почуття, волю); паралізувати

1. n

1) балаканина, базікання

2) щебетання; ґелґіт; скрекотання; джерготання

3) дзюрчання

4) деренчання

5) стукіт, клацання

6) тех. вібрація; дрижання

2. v

1) базікати, теревенити

2) розбовкувати (таємницю)

3) рідк. щебетати; скрекотати; цокотіти

4) дзюрчати

5) деренчати

6) стукати, клацати (зубами)

7) тех. вібрувати, дрижати

* * *

1) балаканина

2) щебетання; пташиний гомін; ґелґотання; стрекотіння; цвірінькання

3) дзюркіт

4) деренчання; стукіт, клацання; тex. вібрація; тремтіння ( інструмента)

1) базікати; торохтіти; розбовкувати, розпатякувати ( секрет); щебетати, скрекотати

2) дзюрчати

3) деренчати; стукати, клацати ( зубами від холоду); тex. тремтіти, вібрувати

1. n

1) холод; холоднеча

2) простуда, застуда; нежить

2. adj

1) холодний; прохолодний

2) непривітний; сухий

3) байдужий

4) спокійний, урівноважений

5) слабкий (про запах)

6) тех. недіючий

* * *

1) холод, холоднеча

2) застуда; нежить; катар верхніх дихальних шляхів

1) холодний; який піддається або був підданий дії холоду; predic замерзлий, змерзлий; неутеплений, ненагрітий

2) застарілий, нецікавий

3) холодний, непривітний, сухий

4) байдужий

5) неприкрашений; відкритий; неприкритий

6) спокійний, урівноважений

7) слабкий ( про запах)

8) холодний ( про колір)

9) непритомний; мертвий

10) cл. легальний, законний

11) тex. недіючий; xiм. малоактивний ( про сполуку)

1) aмep. вірогідно, точно

2) aмep. повністю, цілком, зовсім

3) без підготовки, експромтом

1) мeтeop. хвиля холоду

2) холодна завивка ( волосся); хімічний перманент

1) вата

2) бавовна-сирець

3) заможне існування (тж. cottonwool existence)

1) ватяний, зроблений з вати

2) обкладений ватою, укритий від холоду, обгороджений від неприємностей

n; pl